ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ МЕТОДІВ ТЕРАПІЇ У РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА З ДІТЬМИ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИ

_lEPx7C86YM

QcsiFpyons8

cN3oadJpnF0

JOCr6zKrhHc

Є. М. Бессонова

Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 458 комбінованого типу Харківської міської ради»,

учитель-логопед

У сучасних умовах виникла нова педагогічна ситуація, пов'язана з якісною зміною контингенту дітей у дошкільних навчальних закладах, що, в свою чергу, вимагає перегляду традиційних шляхів організації корекційно-освітнього процесу.

Сьогодні існує безліч різноманітного практичного матеріалу, застосування якого сприяє ефективному мовленнєвому розвитку дитини. Нетрадиційні методи впливу в роботі вчителя-логопеда стають перспективним засобом корекційно-розвиваючої роботи з дошкільниками із ЗНМ.

Ті нетрадиційні методи терапії, що належать до числа ефективних засобів корекції, все частіше застосовуються в спеціальній педагогіці і допомагають досягненню максимально можливих успіхів у подоланні мовленнєвих труднощів дітей дошкільного віку із ЗНМ. На тлі комплексної логопедичної допомоги ці методи, не вимагаючи особливих зусиль, оптимізують процес корекції мовлення дітей із ЗНМ і сприяють оздоровленню всього організму дитини.

Ефект їх застосування залежить від компетенції педагога і його педагогічної майстерності. Вміння використовувати нові можливості, включати дієві методи в систему корекційно-розвиваючого процесу, створюючи психофізіологічний комфорт дітям під час заняття. Крім того, альтернативні методи і прийоми допомагають організувати заняття більш цікаво та різноманітно.

Нині методів нетрадиційного впливу відомо досить багато, але мені хочеться зупинитися на тих, які, на мій погляд, є найбільш ефективними.

Одним з ефективних прийомів, що забезпечують розвиток пізнавальної та емоційно-вольової сфер дитини є Су-Джок терапія. У дослідженнях південнокорейського професора Пак Чже Ву, який розробив Су-Джок терапію, обґрунтовується взаємовплив окремих ділянок нашого тіла за принципом подібності (схожість форми вуха з ембріоном людини, руки і ноги людини з тілом людини тощо) Тому, визначивши потрібні точки в системах відповідності, можна розвивати і мовленнєву сферу дитини [1].

У дослідженнях вчених Інституту фізіології дітей і підлітків АПН М. М. Кольцової, О. І. Ісеніної відзначений зв'язок інтелектуального і мовленнєвого розвитку дитини зі ступенем сформованості у неї дрібної моторики.

У літературі останніх років описані прийоми розвитку дрібної моторики у дітей із затримкою мовленнєвого розвитку – Н. С. Жукова, О. М. Мастюкова, Т. Б. Філічева, із заїканням – Л. І. Белякова, Н. А. Ричкова, із дизартрією – Л. В. Лопатіна, Н. В. Серебрякова. Всі автори відзначають взаємозалежність мовленнєвої і моторної діяльності, стимулюючу роль тренування тонких рухів пальців. Новим і цікавим напрямком цієї роботи є біоенергопластика.

Біоенергопластика – це поєднання рухів артикуляційного апарату з рухами кисті руки. За даними А. В. Ястребової і О. І. Лазаренко, рухи тіла, спільні рухи руки і органів артикуляції, якщо вони пластичні, розкуті і вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі. Це позитивно впливає на активізацію інтелектуальної діяльності дітей, розвиває координацію рухів і дрібну моторику [5].

Розвивати координацію і дрібну моторику можна в одній із форм природної активності дитини. Так як невід'ємна частина дитинства проходить у грі з піском, можна використовувати пісочний стіл, сенсорні коробки з піском, пісочниці, проводячи корекційні, розвиваючі і навчальні заняття. Тому одним із нетрадиційних методів роботи вчителя-логопеда є пісочна терапія.

На території України пісочна терапія набула поширення порівняно недавно. Метод «sandplay» (дослівно – пісочна гра) ще мало відомий в Україні. Це незвичайна техніка, завдяки якій дитина будує власний світ у мініатюрі з піску в процесі ігрової діяльності.

Терапевтичний ефект гри з піском описав швейцарський психолог і філософ Карл Густав Юнг. «Дитина будує і руйнує зроблене ним, і знову будує», – ця нехитра дія говорить про те, що на зміну старому завжди приходить нове. Багато років проживаючи цю таємницю, дитина досягає стану рівноваги, її залишає тривога і страх, стабілізується емоційний стан, розвивається увага, пам'ять, що є дуже важливим для дітей із мовленнєвими порушеннями [4].

При роботі з дітьми із ЗНМ досить часто спостерігається обмеження або погіршення здібностей при виконанні завдань, що вимагають сенсорних навичок, порушення сенсорної модуляції. Сенсорна інтеграція і включення в корекційну роботу мультисенсорних технологій дозволить компенсувати наявні у дітей порушення мовлення.

Сенсорна інтеграція – це обробка сенсорної інформації – спосіб і процес виявлення, передачі, розпізнавання і аналізу відчуттів у ЦНС, а також інтеграції, об'єднуючої кінцеву обробку сенсорних стимулів і їх усвідомлення.

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення в просторі, а також запах, смак тощо. Значення сенсорного розвитку в дошкільному та молодшому шкільному віці важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про навколишній світ.

Сенсорне середовище допомагає організувати заняття в просторі, своєрідному природі дитини; відійти від режиму традиційної нерухомої пози і дати можливість навчатися, граючи і рухаючись; замінити вузькоформатні площинні технології пізнання сенсорно-стимульними і просторовими. У результаті чого корекція і компенсація мовленнєвих недоліків відбуваються без зайвого примусу і придушення волі дитини [3].

Для розвитку мовлення, сенсорного розвитку велике значення має застосування «сухих басейнів» у логопедичній роботі.

Сухий басейн може бути засобом для розвитку та корекції порушень дихання, координаційних здібностей не тільки у дітей із різними мовленнєвими порушеннями, у тому числі і ЗНМ. Залежно від цілей занять у басейні можна досягти ефекту розслаблення (релаксації) або навпаки підвищення рухової емоційної активності. Занурюючись в сухий басейн, переміщаючись в ньому, діти приймають позу, яка відповідає стану їх м'язового тонусу. При цьому постійний контакт усієї поверхні тіла з кульками дозволяє краще відчути його, створює м'який масажний ефект, забезпечуючи глибоку м'язову релаксацію. М'які стінки басейну та пластмасові кульки для сухого басейну є безпечною опорою для тіла дитини, що знаходиться в ньому.

До того ж сухі басейни створюють неперевершену атмосферу радості і веселощів. Будь-якій дитині сподобаються заняття в сухому басейні.

Ігри та заняття в сухому басейні допомагають задовольнити природну потребу дитини в русі, стимулюють її пошукову і творчу активність, дозволяють чергувати вправи з відпочинком, а також домагатися якісної релаксації. У сухому басейні тренуються різні м'язові групи. Таким чином відбувається постійний масаж усього тіла, здійснюється стимуляція відчуття дотику.

Корекційну роботу з використанням сухого басейну я проводжу в основному на індивідуальних і індивідуально-підгрупових заняттях.

Напрямки роботи з сухим басейном різні:

- постановка, автоматизація та диференціація звуків;

- розвиток фонетико-фонематичних процесів;

- розвиток лексико-граматичних конструкцій;

- розвиток зв'язного мовлення;

- розвиток загальної і дрібної моторики;

- сенсорна інтеграція тощо.

Цей вид роботи допомагає вирішувати різні корекційні завдання в ігровій формі, стимулювати пізнавальну активність дітей, знижувати, або, навпаки, підвищувати рухову активність. Навіть непосидючу або замкнуту дитину можна зацікавити, налаштувати на заняття.

Використання і впровадження в логопедичну роботу нетрадиційних педагогічних технологій дає можливість компенсувати порушення мовлення, попередити вторинні відхилення, підготувати дітей із ЗНМ до подальшого навчання в школі.

Список використаних джерел

1. Агеева В. Н. Нетрадиционные подходы к развитию речи детей младшего дошкольного возраста [Електронний ресурс] / В. Н. Агеева // Сборник материалов Ежегодной международной научно-практической конференции «Воспитание и обучение детей младшего возраста» Выпуск № 1. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://cyberleninka.ru/article/n/netraditsionnye-podhody-k-razvitiyu-rechi-detey-mladshego-doshkolnogo-vozrasta.

2. Айрес Э. Дж. Ребенок и сенсорная интеграция. Понимание скрытых проблем развития / Э. Дж. Айрес. – Москва: Теревинф, 2010. – 272 с.

3. Колос Г. Г. Сенсорная комната о дошкольном учреждении: практические рекомендации / Г. Г. Колос. – Москва: АРКТИ, 2010. – 80 с.

4. Пономаренко В. А. Нетрадиційні логопедичні технології у корекційній роботі з дітьми / В. А. Пономаренко. – Миколаїв, 2012. – С. 6

5. Ястребова А. В. Занятия по формированию речемыслительной деятельности и культуры устной речи у детей пяти лет. М.: Арктур, 2001. / А. В. Ястребова, О. И. Лазаренко. – Москва: Аркти, 2001. – 142 с.